ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ МЕДИКІВ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

Олена Захарченко

Хто і як в Україні заробляє на працевлаштуванні медиків і фармацевтів? Рейтинг найпопулярніших медичних спеціальностей у нашій державі та за кордоном — усе це в нашій статті

Вивчення ринку праці ми почали з Київського державного центру зайнятості. З початком кризи відвідувачів тут побільшало в кілька разів. Та медики скористатися допомогою держави не поспішають. На обліку — трохи більше 30 медпрацівників: лікарі, медсестри, фельдшери. Для порівняння: безробітних бухгалтерів зареєстровано понад п’ятсот. За словами фахівця Київського міського центру зайнятості Людмили Денисенко, найбільше безробітних — серед стоматологів, невропатологів, терапевтів, медсестер загального профілю. Медпрацівників на обліку три десятки, а пропозицій від державних та приватних установ — тисяча. Шукають лікарів, медсестер. Першим пропонують від дев’ятисот до двох тисяч гривень. Другим — максимум тисячу. Людмила Денисенко відзначає: через економічні проблеми в державі безробітних медиків не побільшало. Допоки є пацієнти, є й ті, хто їх лікують. Крім державної служби зайнятості, знайти роботу всім, хто бажає, допомагають приватні установи. А їх в Україні до 200. Це кадрові та рекрутингові агентства — багатопрофільні або вузькоспеціалізовані, тобто або шукають усім усе, або зводять роботодавців і фахівців у певних галузях.

Довідка

Кадрові агентства — це переважно невеликі фірми, які беруть гроші за надані послуги в шукачів роботи, загалом — від 50 до 200 гривень. Сфера їхніх інтересів — працівники середньої та низької кваліфікації, зазвичай — безробітні. Рекрутингові агентства: організації, котрі здійснюють пошук робочої сили за рахунок фірм, які потребують співробітників. Гонорари таких агентств — 2–3 заробітні плати необхідного фірмі працівника. Вони можуть сягати кількох тисяч доларів. Сфера інтересів рекрутерів — середня та вища ланки фахівців. Зазвичай такі фахівці мають роботу. Тож їх спокушають вищими гонорарами, масштабними проектами, роботою на міжнародному рівні.

В Україні роботу фахівцям від медицини шукають три спеціалізовані рекрутингові агентства. Вони знаходять співробітників для аптечних мереж, вітчизняних та закордонних фармпідприємств, медичних клінік. Андрій Анучин очолює одне з них. Цей бізнес він вважає прибутковим, але вельми затратним. Чоловік переконує: річний прибуток агентства не такий вже й значний — 20 %. Решту — 80 % — компанія витрачає на персонал. Адже на підготовку кваліфікованого рекрутера потрібно не менше 2 років. «Вирощувати» фахівців-рекрутерів доцільно і зараз, у кризових умовах, — вважає Андрій. Адже фармринок потребує провізорів, медичних представників, продакт-менеджерів. Значить — пошуковці без роботи не будуть. Хоча пояси все ж довелося затягнути: директор економить на обідах для працівників, страхуванні, мобільному зв’язку. І як виявляється, персонал — це остання стаття, на якій економитимуть роботодавці. Андрій Анучин наводить статистику дослідження, яке провела компанія. Його учасниками стали 57 фармпідприємств. З них лише 4 % були змушені скоротити команди.

Станіслав Білан — віце-президент Української медичної ради — громадської організації, котра сприяє працевлаштуванню українського медперсоналу за кордоном, відзначає: наші кадри в інших державах дуже потрібні. Адже країні легше перекупити іноземного спеціаліста, аніж вкладати мільйони в навчання свого. Українців готові прийняти спочатку на стажування, а потім — й на роботу у Великій Британії, Ізраїлі, країнах Африки. У Німеччині нашим фахівцям пропонують зарплату від 2,5 до 3 тисяч євро. Приблизно стільки ж — у країнах Європейської співдружності. Африканські країни готові платити іноземним фахівцям від 2 до 3 тисяч доларів. Закордонні лікувальні установи зацікавлені в різних фахівцях. Та перевагу надають фахівцям широкого профілю. Їх добирають тамтешні кадрові агентства за 5 відсотків від укладеної між роботодавцем та працівником угоди. Найзатребуванішими фахівцями є акушери-гінекологи, терапевти, хірурги, лікарі-анестезіологи. Вони завжди можуть розраховувати на робоче місце.

Довідка

Існує кілька основних схем професійної міграції спеціалістів з України. Практично всі передбачають мовні іспити, професійні екзамени, отримання реєстрації та ліцензії.

1. Лікар вчить англійську мову в Україні, складає мовні іспити, отримує реєстрацію — шукає роботу через Інтернет
2. Лікар іммігрує завдяки спеціалізованій програмі, працює за кордоном не за фахом.
3. Лікар їде за контрактом як некваліфікований працівник.
4. Волонтер готується до іспитів — реєструється — працює.
5. Лікар приїжджає на кілька місяців за туристичною візою.
6. Шлюбна угода.
7. Короткотривалі контакти з міжнародними організаціями, такими як «Лікарі без кордонів», «Корпус миру» тощо.

Станіслав відзначає: майже всі українські фахівці через певний час повертаються додому. Одні — маючи у кишені непоганий заробіток, інші — рекомендаційні листи для початку кар’єри. І лише від умов, створених державою, залежатиме, де український фахівець продовжить свою роботу.

http://www.provisor.com.ua