НІКОТИНОВА КИСЛОТА — ЗДОБУТКИ ТА ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ ПРИ ФАРМАКОТЕРАПІЇ

О. П. ВІКТОРОВ, О. В. МАТВЄЄВА, І.О. ЛОГВІНА, Державний фармакологічний центр МОЗ України

Препарати, які вміщують в якості основної речовини нікотинову кислоту вже багато десятиріч міцно займають фармакотерапевтичні позиції при лікуванні багатьох захворювань*. Їх призначають при пелагрі, атеросклерозі, облітеруючому ендоартериїті, хворобі Рейно, мігрені, спазмах жовчо- та сечовивідних шляхів, тромбозах, хворобі Хартнуга (генетична хвороба, яка пов’язана з порушенням утворення та утилізації в організмі амінокислоти триптофана), профілактиці діабету І типу (нікотинамід).

Кардіотрофічний ефект кислоти нікотинової реалізується на двох рівнях: безпосередня участь нікотинамідних коферментів в обміні вуглеводів і в енергетичному обміні; поліпшення мікроциркуляції за рахунок розширення капілярів.

Разом з тим, як і переважна більшість ЛЗ, препарати нікотинової кислоти мають певні негативні властивості, які проявляються при їх медичному застосуванні як з лікувальною, так і з профілактичною метою. Більшість проявів ПР при медичному застосуванні препаратів, які вміщують в якості основної діючої речовини нікотинову кислоту, є наслідком вивільнення гістаміну та активації системи кінінів; зниження АТ, запаморочення, почервоніння шкіри, кропив’янка та ін.; приливи та свербіж шкіри обличчя та тулуба зумовлені збільшенням синтезу простагландинів. Системні порушення при виникненні ПР проявляються наступними розладами:

• алергічні реакції — анафілактичний шок, астматичні приступи, кропив’янка;
• з боку ШКТ — збільшення секреції шлункового соку, а при тривалому прийомі — ульцерогенна дія та анорексія;
• судинні (екстракардіальні) — приливи до шкіри обличчя, свербіж шкіри;
• гепатотоксичність — втомлюваність, слабкість, зростання активності АтЛТ, АтСТ, гострий некроз печінки (рідко), зниження концентрації альбумінів в крові та суттєве — всіх ліпідів (при тривалому прийомі);
• гіперглікемія — підвищення інсулінорезистентності у хворих на цукровий діабет І та ІІ типу;
• гіперурікемія — підвищення рівня сечової кислоти в плазмі крові;
• серцево-судинні розлади — розвиток миготливої аритмії при тривалому призначенні у великих дозах (рідко);
• сечовивідна система — сильна печія при сечовиділенні.

Слід підкреслити, що є відомості про негативний вплив нікотинової кислоти на вагітних та плід.

За даними ВООЗ, серед клінічних проявів ПР при медичному застосуванні препаратів нікотинової кислоти домінують, крім гіперемії та свербежу шкіри обличчя та верхньої половини тулуба, безсоння, міальгія, діарея, нудота, головний та біль у грудній клітині, астенія.

В структурі ПР серед препаратів вітамінів, які реєструвались при їх медичному застосуванні в Україні в 2006 р., нікотинова кислота займала також провідну позицію — майже 20 % всіх випадків, значно перебільшуючи кількість проявів у всіх інших ЛЗ цієї фармакологічної групи.

За даними Державного фармакологічного центру МОЗ України (2007 р., І півріччя) нікотинова кис-лота входить до переліку ТОП-10 ЛЗ, які найчастіше застосовуються в кардіології та найчастіше викликають ПР, поступаючись лише класичним кардіоваскулярним ЛЗ — еналаприлу, пентоксифіліну, каптоприлу, ніфедипіну та ізосорбіду динітрату, але випереджаючи деякі з них — амлодипін, метопролол, аміодарон та лізиноприл. За підсумками 1996–2006 рр. цей ЛЗ входив до перших п’яти препаратів кардіологічної групи, включення яких до фармакотерапевтичних заходів у хворих з кардіоваскулярною патологією приводило до розвитку ПР. При тому останнє відбувається на тлі менш широкого призначення препаратів нікотинової кислоти у кардіологічних хворих, в порівнянні з узагальненими даними ВООЗ, в США та ін. країнах. Про це свідчать дані аналізу узагальнених матеріалів спонтанних повідомлень, які надходять до ВООЗ — 58,7 %.

В США за даними 2002 р. взагалі статистично значимих проявів ПР (тобто перевищуючих 0,1 % при використанні ЛЗ) не було зареєстровано (Lacy Ch. F. et al., 2002).

Останнє, мабуть, пов’язане з більш тривалим досвідом широкого застосування цього ЛЗ практикуючими лікарями та, можливо, іншими факторами. Підтвердженням зазначеного вище можуть бути раніше приведені наші вітчизняні дані щодо частоти ПР препаратів нікотинової кислоти в Україні.

Суттєвий вплив на виникнення ПР може мати наслідок взаємодії препаратів кислоти нікотинової з іншими ЛЗ та продуктами харчування (див. таблицю)

Прийом препаратів нікотинової кислоти одночасно з їжею знижує ризик диспептичних розладів. Одночасне вживання алкоголю, кофеїну та кофеїновміщуючих напоїв та їжі сприяє зростанню виникнення приливів.

* Вперше в хімічно чистому вигляді нікотинова кислота була отримана в 1867 р. С. Нивет. В 1913 р. Y. Goldberger, C. H. Warnimg та D. C. Willeta встановили, що її дефіцит є причиною пелагри. В 1937 р. C. A Elvehjem остаточно, разом з співробітниками виділили з печінки кришталевий препарат нікотинової кислоти.

Л И Т Е Р А Т У Р А

1. Гутельян В. А. Вітаміни та мікроелементи в клінічній фармакології / Під ред. В. А. Гутельяна. — М.: Палея. — М., 2001. — 560 с.

2. Деримедведь Л. В., Перцев И. М. Шуванова Е. В. и др. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Под ред. И. М. Перцева. — Харьков: Мегаполис, 2001.

3. Lacy Ch. F. et al. Drug information Handbook, 9th Edition, 2001–2002. AphA, LOXI comp., 2002. — 1073 p.

4. Goodman & Gilman`s. The pharmacological basis of therapeutics / Ed. J. G Hardman et al. Ninth edition. New York et al.: McGraw-Hill, 1998. — 1905 p.

5. Goodman, Gilman’s The Pharmacological Basis Of Therapeutics, Eight Edition, vol., 2002, p. 1236.