|
Десяті Данилевські читання: актуальні питання ендокринної патології під кутом зору лікарів та науковців3–4 березня у Харкові відбулися вже ювілейні «Десяті Данилевські читання». Ця конференція традиційно проводиться провідним ендокринологічним та найстарішим науково-дослідницьким закладом країни – ДУ «Інститутом проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМНУкраїни», м. Харків. У роботі конференції взяли участь близько 500 лікарів (ендокринологів, терапевтів, хірургів, невропатологів, педіатрів, сімейних лікарів) та науковців (патофізіологів, патоморфологів, хіміків, фармакологів, клініцистів) із 23 областей України, м. Києва та Севастополя, АР Крим, Санкт-Петербургу, Іжевська, Смоленська (Росія), Мінська (Білорусія), Софія (Болгарія) Цьогорічні «Десяті Данилевські читання» — непересічна подія не тільки для Харкова, а й для всієї медичної спільноти нашої країни, адже ці читання стали ювілейними, окрім того, у рамках конференції проводився окремий семінар з пошуку нових молекул для корекції ендокринних порушень, що має безпосереднє відношення до розробки нових лікарських засобів.
Історична довідка На початку засідання до гостей та учасників конференції звернувся Юрій Караченцев, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України». Він привітав присутніх з початком роботи десятих ювілейних Данилевських читань, які стали вже традиційним зібранням лікарів та науковців. Співробітники інституту доклали багато зусиль, щоби цьогорічні читання були цікавими і ікарям-практикам і науковцям, які працюють в царині фундаментальних досліджень. Провідні ендокринологи України підкреслили, що в нашій країні тільки за офіційними даними на цукровий діабет другого типу страждають 1,2 млн. чоловік. Загрозливою ця цифра виглядає ще і з тієї причини, що захворювання характеризується високою частотою ускладнень, здатних призвести до інвалідності. Для хворого це означає втрату працездатності, зміну способу життя, можливі психологічні та психосоціальні проблеми. Нонна Кравчун, заслужений лікар України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України» впевнена, що підходи до лікування хронічних діабетичних ускладнень повинні бути комплексними. Адже цукровий діабет — складне захворювання, яке потребує комплексного підходу. І такий підхід повинен включати в себе не тільки ранню профілактику (впровадження інформаційно-просвітницьких програм щодо здорового способу життя і раціонального харчування, навчальних програм для груп ризику — людей з метаболічним синдромом та ожирінням), але й якісне своєчасне медикаментозне лікування виявленого діабету та його ускладнень, доцільність застосування бенфотіаміну (препарату, похідного від тіаміну) для лікування ускладнень цукрового діабету. Зокрема, Н. Кравчун відзначила, що бенфотіамін зменшує вираженість апоптозу в результаті гіперглікемії, подавляє накопичення продуктів гліколізу. Справжнє «ноу-хау» боротьби зі старінням представив у доповіді Володимир Хавінсон, член-кореспондент РАМН, професор, доктор медичних наук, директор Санкт-Петербурзького інституту біорегуляції і геронтології СЗО РАМН. Концепцію пептидної біорегуляції старіння Хавінсон розробив разом зі своїм другом і соратником професором В’ячеславом Морозовим 70-ті роки на базі Лабораторії біорегуляції Військово-медичної академії імені С. М. Кірова. Дослідники виходили з того, що старіння — хронічний стрес, розтягнутий у часі, протягом якого відбувається поступове зношування систем організму. Один з основних показників старіння — зниження синтезу білка. Вчені вважали, що відновити його до рівня норми можливо за допомогою пептидних біорегуляторів.
«Методами скринінгу ми визначили склад молекул, які є активним центром екстрактів з тваринної сировини. Як відомо, молекули пептидів побудовані з α-амінокислот. А біологічну активність пептиду визначають 2–4 амінокислоти. Ми їх виділили, синтезували й отримали короткі пептиди. Короткі пептиди — основні регулятори синтезу білка в організмі. Розроблено новий практичний напрямок у медицині — біорегулююча терапія. Встановлено основні механізми передчасного старіння. Впроваджено в практику комплексну систему діагностики генетичної схильності до розвитку вікової патології. Зменшивши молекулярну масу пептидів (укоротивши їх), ми тим самим підвищили їхню ефективність і звели до нуля можливість побічної дії або ускладнень. Вони точніше потрапляють у ціль, краще включаються в роботу клітин, дешевші у виробництві й ми можемо зробити їх стільки, скільки необхідно. Будь-якій людині після 40–50 років досить одного – двох курсів на рік, щоб підтримати життєво-важливі функції свого організму. В експериментах було показано, що застосування геропротекторів збільшувало середню тривалість життя тварин на 30–40%, при цьому тварини доживали до своєї видової межі тривалості життя», — відмітив професор В. Хавінсон. Інститут першим у Європі ввів у практику генетичні паспорти. Сьогодні тут проводять молекулярно-генетичний аналіз на схильність до діабету, атеросклерозу, інфаркту, онкозахворювань, хвороби Альцгеймера та ін. За результатами досліджень призначається профілактичне (коригуюче) лікування, що знижує ризик можливих захворювань. Інноваційні дослідження під керівництвом В. Хавінсона з пошуку пептидів-регуляторів старіння високо оцінені зарубіжними колегами, зокрема вперше за всю пострадянську історію, проф. Хавінсона обрано віце-президентом Європейського товариства геріатрії та геронтології. В. Хавінсон підкреслив, що видова межа життя людини — 110–120 років. Статистика, в якій згадується середня тривалість життя російських чоловіків — 59 років, а жінок — 72 роки, насправді говорить не про біологічну тривалість життя — це цифри, що враховують дитячу смертність, смерть у ДТП, алкогольні отруєння і т. д. А біологічно людина живе зараз до 70–75 років. Тобто організм не використовує 40-річний біологічний резерв, а подовжити життя сучасних людей розробленими методами можливо лише за умов, якщо відносно здорова людина дотримувалася правильного способу життя і не мала таких згубних звичок, як паління тютюну, алкоголь, неправильне харчування, наркотики тощо.
«Хворим слід призначати лікування, зважаючи на принципи доказової медицини, а це насамперед застосування лікарських препаратів, в ефективності яких упевнені як і лікар, так і пацієнт. Зокрема, не слід відмовлятися від препаратів, ефективність яких доведена протягом багатьох десятиліть», — переконаний В. Паньків. Він звернув увагу присутніх лікарів на ефективність препаратів «Діабетон МR» та «Метформін» у хворих на ЦД 2 типу та висвітлив досвід його застосування навіть у максимальних дозах 120 мг. В. Паньків акцентував увагу лікарів на комплаєнтності хворих на ЦД 2 типу при призначенні пероральних цукрознижуючих препаратів, необхідності враховувати рівень глікемії, супутні хвороби, спосіб життя хворого (рівень фізичного навантаження, харчування, вживання алкоголю), конституцію та масу його тіла тощо. В. Паньків також акцентував увагу лікарів на визначенні С-пептиду у сироватці крові як маркеру функції — клітин острівків Лангерганса підшлункової залози. Борис Маньківський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри діабетології Національної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, запропонував присутнім фахівцям підходи до терапії ЦД 2 типу, його ускладнень. Зокрема, він зауважив, що з таким ускладненням як діабетична нейропатія стикаються 20–54 % діабетиків, тож вона заслужено вважається найпоширенішим ускладненням ЦД. Серед препаратів, що добре зарекомендували себе в клініці Б. Маньковський також назвав «Діабетон МR».
У рамках «Данилевських читань» вперше відбувся й науковий симпозіум, присвячений пошуку нових засобів для корекції ендокринних порушень, під головуванням Вікторії Полторак, доктора медичних наук, професора, керівника експериментального відділу та Федора Яременка, канд.хім. наук, провідного наукового співробітника відділу синтезу антидіабетичних засобів, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України».
Вікторія Ліпсон, д-р хім. наук, професор, керівник відділу синтезу антидіабетичних засобів, ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України», доповіла про пошук антидіабетичних засобів на основі сполук-інгібіторів 11β-гідроксистероїд-дегідрогенази типу І (11β-HSD1). Цей напрямок є дуже перспективним та цікавить дослідників багатьох наукових груп світу, що ведуть пошук засобів для корекції метаболічного синдрому при СД. Створення такого препарату дозволить блокувати негативні ефекти ендогенного кортизолу та подальше прогресування ожиріння, тому фермент 11β-HSD1 жирової тканини є привабливою біомішенню для пошуку засобів, які блокують його активність. В. Ліпсон представила перспективні класи речовин потенціальних інгібіторів 11β-HSD1, що були включені до комп’ютерного скринінгу. Тему застосування молекулярного докінгу інгібіторів 11β-HSD1 в своїй доповіді порушила Марина Красовська, науковий співробітник ДНУ «НТК Інституту монокристалів НАН України», яка представила математичну модель та алгоритм процедури віртуального скринінгу. Федір Яременко, канд. хім. наук, представив дослідження із пошуку похідних естрогенового ряду тропних до α— та β—естрогенових рецепторів. Микола Горобець, провідний науковий співробітник ДНУ «НТК Інституту монокристалів НАН України», торкнувся теми розмаїття оригінальних синтетичних молекул для пошуку нових лікарських засобів та використання сучасних комп’ютерних технологій для оптимізації структури та досягнення поставленої мети. У ході конференції в доповідях учасників було висвітлено актуальні питання діабетології, тиреопатології, проблем репродуктивної функції, захворювань епіфізу, подано сучасні аспекти патології надниркових залоз, тимуса, остеопорозу, підходи до вдосконалення ендокринологічної допомоги населенню України. Завершилися «Десяті Данилевські читання» підбиттям підсумків роботи, прийняттям резолюції та врученням дипломів, грошових премій авторам кращих наукових праць. Руслан Редькін
© Провизор 1998–2022
|
Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
Как и чем лечить кашель?
Безрецептурные лекарства при сухом и влажном кашле Устойчивость микробов к антибиотикам →
Помогает ли одежда из шелка лечить экзему?
Что лучше развивает ребёнка — книжки с картинками или с текстом? О безопасности автокресел для детей в возрасте от 4 до 12 лет
Аллергический ринит
Забеременеть в 40 Лечение бесплодия. Обзор существующих вариантов Аденома простаты. Как и чем лечить ? |
||||||||||||||||
|