Логотип журнала "Провизор"








Сутність та принципи економічного аналізу діяльності аптек

Сутність та принципи економічного аналізу діяльності аптек

Б. П. ГРОМОВИК, проф. кафедри ОЕФ Одеського державного медичного університету, С. І. ТЕРЕЩУК. доц. кафедри ОЕФ Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

Якщо ви хочете підвищити свою кваліфікацію і продемонструвати свій професіоналізм внаслідок безкоштовного відвідування навчального курсу з економічного аналізу діяльності аптек, тоді рубрика «Дистанційне навчання» — для вас! На сторінках журналу «Провизор» ми регулярно публікуватимемо короткий теоретичний матеріал, практичні завдання та тести, що уможливлять результативність вашого навчання. Для вирішення завдань і тестів надається певний час. За підсумками навчання читачі, що прислали найбільшу кількість правильних відповідей, одержать сертифікат журналу «Провизор» про підвищення кваліфікації, звання експерта журналу, а також отримають цінні подарунки. Отже, перша тема.

В сучасних економічних умовах аптекам з різними формами власності необхідно шукати нові шляхи підвищення ефективності діяльності, а також уміло використовувати економічні методи управління. Уцьому зв’язку зростає роль економічного аналізу, що є процесом, побудованим на вивченні даних доступної звітно-облікової інформації про фінансовий стан аптеки і результати її діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів функціонування. Під аналізом (від грецьк. αναλυσις — розділю, розчленю) розуміють розчленування предмета пізнання, абстрагування його окремих сторін.

Економічний аналіз ґрунтується на таких принципах:

  • системність — полягає в комплексному взаємозв'язаному вивченні багатосторонніх зв'язків і взаємозумовленості дії факторів організації;
  • періодичність (або регулярність) — передбачає необхідність систематичного проведення аналізу за відповідні звітні періоди (та протягом таких) з метою створення цілісного уявлення про динаміку господарських і фінансових процесів в аптеці;
  • зрозумілість та адекватність тлумачення — досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок;
  • достовірність та об'єктивність — передбачають використання вірогідної інформації, брак арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів.
  • доречність та своєчасність аналітичної інформації — дають можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення.

Основними методичними прийомами економічного аналізу є:

  1. Порівняння — полягає в співставленні економічного показника з аналогом, що називається базою порівняння (планові, нормативні, базисні, індикативні, прогресивні, середні, світові та ін.).
  2. Розрахунок відносних та середніх величин.
  3. Групування та класифікація — систематизація інформації, що полягає в утворенні груп за певними ознаками.
  4. Деталізація — розбивка економічних показників за часовою (рік, квартал, місяць) та просторовою ознакою (аптека, структурні підрозділи, робочі місця)
  5. Узагальнення — прийом, зворотній деталізації, при якому дослідження за кожною групою синтезуються і робляться загальні висновки.
  6. Елімінування — метод факторного аналізу, за допомогою якого можна обчислити вплив зміни кожного фактора на результат. При цьому дія інших факторів ігнорується.
  7. Балансовий метод (метод балансових узгоджень) — використовується для узгодження двох груп взаємопов’язаних показників.
  8. Сальдовий метод — пов’язаний із попереднім методом і використовується для визначення невідомого показника на основі балансу.
  9. Інтегральний метод — метод факторного аналізу, коли результативний показник є функцією двох декількох якісних показників.
  10. Індексний метод — використовується для визначення індексу зміни результативного показника на основі відомих індексів факторних показників.

За періодом дослідження (часовою ознакою) економічний аналіз поділяється на:

  • ретроспективний (наступний) — аналіз проводять після завершення економічних процесів на основі фіксованих даних в бухгалтерській, фінансовій, виробничій звітності. Періодом дослідження може бути рік, квартал, місяць, декада або кілька років (періодів) в динаміці;
  • оперативний (поточний) — виконує функцію контролю за економічними процесами і проводиться з метою управління ними і проводиться на основі первинних даних господарської інформації, яка може уточнюватися згодом, тому результати оперативного аналізу завжди мають деяку похибку;
  • перспективний (попередній) — передує господарським операціям і прийняттю управлінських рішень та призначений для розгляду економічних явищ з позицій перспективи розвитку організації в майбутньому.

Явища, які вивчаються в економічному аналізі, мають кількісну визначеність, що виражається в абсолютних, середніх і відносних величинах.

Абсолютні величини показують кількісні розміри економічного явища в одиницях міри, ваги, обсягу, площі, вартості тощо безвідносно до розміру інших явищ. Ці показники поділяються на моментні, що характеризують економічне явище на певний момент часу (наприклад, наявність власних оборотних коштів на початок або кінець року) та інтервальні, які характеризують певні періоди. Серед абсолютних показників розрізняють:

  • абсолютний зріст — дорівнює величині аналізованого показника;
  • абсолютний приріст — характеризує, на скільки одиниць змінився (збільшився чи зменшився) аналізований показник щодо базисного. Щоб його розрахувати, треба від аналізованого показника відняти базисний.

Середні величини показують загальну ступінь певної ознаки у досліджуваній сукупності, тобто одним числом характеризують усю сукупність величин. Використовують середню арифметичну, середню хронологічну, середню квадратичну, середню геометричну тощо. Найпростішою є середня арифметична, яка обчислюється простим діленням суми окремих значень ознак на їхню кількість. Порядок обчислення інших середніх величин ґрунтовно розглядаються в курсі теоретичної статистики.

Відносні величини — це узагальнюючі показники, які дають ступінь співвідношення двох порівнювальних абсолютних величин, одна з яких береться з базового рівняння (називається базовою величиною), а ту, яку порівнюють з базовою — порівнювальна. За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти (k), відсотки ( %), індекси (І).

Коефіцієнти використовують для зіставлення двох взаємозв’язаних показників, один з яких беруть за одиницю (наприклад, коефіцієнт фінансової незалежності — відношення власного капіталу до валюти балансу організації). Відсотки є необхідними для характеристики співвідношення величин, одну з яких беруть за 100. Вони можуть бути використані для розрахунку структури суми реалізації товару, активів, пасивів тощо.

Індекси використовуються для вивчення показників у динаміці. Розрізняють базисні та ланцюгові індекси. Урозрахунку базисних індексів перший (базисний) показник динамічного ряду береться за 100 %, а наступні величини розраховуються у відсотковому співвідношенні до базисного. Урозрахунку ланцюгових індексів кожний показник динамічного ряду зіставляється не з базисним, а з попереднім.

За економічною сутністю відносні показники поділяються на такі основні види:

Відносна величина виконання плану — співвідношення між фактичним та плановим рівнями показників, і зазвичай воно виражається у відсотках.

Відносні величини структури — це відсоткове відношення окремого показника з агрегованим, тобто питома вага (відносна частка) окремої частини в загальному (цілому), яка виражається, як правило, у відсотках.

Відносні величини інтенсивності — показники, що характеризують ступінь поширення, розвитку якогось явища у відповідному середовищ (наприклад, сума реалізації товару на одного працівника).

Відносні величини ефективності — це співвідношення ефекту з ресурсами або витратами, наприклад прибутковість активів, прибутковість продажу, витрати на 1 гривню товарної продукції.

Відносні величини динаміки — характеризують зміни показників за будь-який проміжок часу. Їх визначають діленням величини показника поточного періоду на його рівень у попередньому періоді (місяці, кварталі, році). Вони бути базисними й ланцюговими: у першому випадку кожний рівень динамічного ряду порівнюється з базисним роком, а в другому — з попереднім. Розрізняють:

  • коефіцієнт зросту (кзр) — показує, у скільки разів аналізований показник більший або менший за показник, обраний для порівняння;
  • темп зросту (Тзр) — це коефіцієнт зросту, виражений у відсотках;
  • темп приросту (Тпр) — показує, на скільки процентів величина показника поточного періоду відхилилася від його значення в попередньому періоді.

Останній показник можна розрахувати в три способи:

  • від значення показника поточного періоду, відняти його значення в попередньому періоді, а отриманий результат поділити на показник попереднього періоду і помножити на 100 %;
  • якщо розраховано абсолютне відхилення, то його треба поділити на значення показника в попередньому періоді і помножити на 100 %;
  • якщо розраховано темп зросту, та від нього відняти 100 %. Останній спосіб — самий простий і швидкий.

А тепер перше завдання.

Аптека «Leopharm» функціонує в адміністративному районі міста, розташована на магістральній вулиці неподалік транспортної розв’язки, працює цілодобово. За даними обліку (табл. 1) узагальнити з допомогою абсолютних та відносних показників суми доходу від реалізації (товарообігу) за поточний рік.

Алгоритм рішення та результати за розрахованими показниками навести у таблиці.2

Таблиця 1. Облікові дані аптеки «Leopharm» за поточний рік
Показники Квартали
I II III IV

Сума реалізації товару у роздрібних цінах, тис. грн.

293,0

319,0

377,0

432,0

Індекс споживчих цін на медикаменти, %

105,3

115,2

131,0

151,0

Кількість працівників

5,0

4,0

6,0

7,0


Таблиця 2. Аналіз суми доходу від реалізації товару в аптеці «Leopharm»
№ з. п. Назва показника Формула і хід розв’язку Результат
(значення)

1.

Суми реалізації товару, тис. грн.

 

1.1

річна (Рр)

 

 

1.2

Квартальна з врахуванням індексу споживчих цін на медикаменти за

 

1.2.1

I-ий квартал (Piкв1 )

 

 

1.2.2

II-ий квартал (Piкв2 )

 

 

1.2.3

III-ий квартал (Piкв3 )

 

 

1.2.4

IV-ий квартал (Piкв4)

 

 

1.3

річна з врахуванням індексу цін (Pip )

 

 

2

Відносні величини динаміки квартальних сум реалізації товару з врахуванням індексу цін

 

2.1

Базисний коефіцієнт зросту

 

 

2.1.1

II-го кварталу (кзр 2/1)

 

 

2.1.2

III-го кварталу (кзр 3/1)

 

 

2.1.3

IV-го кварталу (кзр 4/1)

 

 

2.2

Ланцюговий коефіцієнт зросту

 

 

2.2.1

II-го кварталу (кзр 2/1)

 

 

2.2.2

III-го кварталу (кзр 3/2)

 

 

2.2.3

IV-го кварталу (кзр 4/3)

 

 

2.3

Базисний темп приросту

 

 

2.3.1

II- го кварталу (Тпр 2/1)

 

 

2.3.2

III- го кварталу (Тпр 3/1)

 

 

2.3.3

IV- го кварталу (Тпр 4/1)

 

 

2.4

Ланцюговий темп приросту

 

2.4.1

II- го кварталу (Тпр 2/1)

 

 

2.4.2

III- го кварталу (Тпр 3/2)

 

 

2.4.3

IV- го кварталу (Тпр 4/3)

 

 

3

Структура річної реалізації товару з врахуванням індексу цін

 

3.1

I-ий квартал ( %кв1)

 

 

3.2

II-ий квартал ( %кв2)

 

 

3.3

III-ій квартал ( %кв3)

 

 

3.4

IV-ий квартал ( %кв4)

 

 

4

Продуктивність праці (з врахуванням індексу цін)

 

4.1

I-ий квартал (Пп1)

 

 

4.2

II-ий квартал (Пп2)

 

 

4.3

III-ій квартал (Пп3)

 

 

4.4

IV-ий квартал (Пп4)

 

 


http://www.provisor.com.ua/






© Провизор 1998–2022



Грипп у беременных и кормящих женщин
Актуально о профилактике, тактике и лечении

Грипп. Прививка от гриппа
Нужна ли вакцинация?
















Крем от морщин
Возможен ли эффект?
Лечение миомы матки
Как отличить ангину от фарингита






Журнал СТОМАТОЛОГ



џндекс.Њетрика